Теоретико-методологічні засади інституційного забезпечення аграрного сектору України в контексті його інноваційного розвитку

У монографії висвітлюються сучасні проблеми забезпечення функціонування аграрного сектору та його інноваційного розвитку. Інституційне забезпечення функціонування аграрного сектору розглядається як система послідовних дій органів державної влади у взаємодії із суспільними інститутами (наука, бізнес, громадськість), комплексу організаційних, нормативно-правових, техніко-технологічних та інноваційно-інвестиційних заходів, що орієнтовані на: збереження стійкості до внутрішніх і зовнішніх загроз; забезпечення конкурентоспроможності у національному та світовому середовищі; доступність продовольства у необхідній кількості та якості; спроможність аграрного сектору до інноваційного розвитку з метою сталого та збалансованого зростання національної економіки. Основна увага приділена науковому обґрунтуванню напрямів та індикаторів інституційного забезпечення функціонування аграрного сектору України; концептуалізації підходів до проведення моніторингу забезпечення функціонування аграрного сектору на основі його інноваційного розвитку. Дається оцінка стану інноваційного розвитку аграрного сектору України та його впливу на економічну безпеку галузі та держави в цілому. Розроблено структуровану модель формування стратегії забезпечення функціонування аграрного сектору на засадах інноваційного розвитку та її організаційно-економічні детермінанти.

Монографія розрахована на науковців, спеціалістів, які приймають рішення у сфері протидії розвитку тіньової економіки, викладачів, аспірантів, магістрів та студентів ЗВО.