Епоха великих надій: нариси історії міжвоєнної Литви (1918–1940)

У книзі показані основні етапи становлення міжвоєнної Литовської Республіки, її злети й падіння. Докладно висвітлено найяскравіші сторінки Війни за незалежність і збройної боротьби за соборність литовських земель (1919–1923). Значну увагу приділено персональним портретам людей, які створювали багнетом і шаблею вільну Литву в рядах Війська Литовського і Союзу стрільців Литви, розбудовували національні збройні сили в повоєнні 1920–1930-ті роки.

Твір дає змогу ознайомитися з усією палітрою надзвичайно насиченого і яскравого політичного життя Литовської держави тієї епохи. На сторінках постають живі образи «батьків-засновників» Республіки Й. Басанавічюса, А. Сметони, А. Вольдемараса, М. Слєжявічюса, Е. Галванаускаса та багатьох інших, без яких неможливо уявити успіх «Литовського модерного проєкту». Окреме місце займає питання українсько-литовських взаємин. Якою була роль Литви у сприянні українському національному руху? Що поєднувало патріотичні сили обох народів? На ці та інші запитання спробував дати відповідь автор. Цей твір – вікно в минуле, розповідь про те, чим жило перше покоління доби незалежності, його повсякденність і свята, страхи і надії. Ким були його герої та зрадники? Хто творив новий литовський пантеон? Це історія про людей, які вірили у велич Матері-Литви та готові були віддати життя за повернення «Священного града» Вільнюса. Це історія «народжених вільними» дітей романтичної доби, які вміли мріяти разом із С. Гіренасом і С. Дарюсом, зачитувалися Майронісом, прагнули бути схожими на Р. Марцинкуса та П. Любінаса і злітали за хмари разом з «Чюрльонісом литовського неба» А. Густайтісом.

Книга розрахована на широке коло читачів, усіх тих, хто цікавиться історією Східної і Північно-Східної Європи.